На замітку батькам. Дитяча наркоманія

Наркоманія – це захворювання, яке характеризується хворобливою пристрастю до вживання психоактивних речовин (ПАР), віднесених законодавством України до категорії наркотичних препаратів.

Якщо йдеться про формування залежності до іншого ПАР (за винятком алкоголю), захворювання називається токсикоманією.

Основний критерій відмінності між цими двома формами залежності – юридичний. З медичної точки зору ці захворювання мають схожі етіологію, патогенез та підходи до лікування.

Зрозуміло, наркотичну залежність простіше і розумніше попередити, ніж вилікувати. Батьки мають більше уваги приділяти виховній роботі з дітьми, орієнтованої на формування у дитини уважного і дбайливого ставлення до свого здоров’я, цікавитися його захопленнями і середовищем спілкування у школі, у компанії, за необхідності захищати його від небажаних контактів.

Однак, різноманіття і динамічність сучасного життя не дозволяють навіть найпильнішим батькам вникнути у все, що відбувається з дитиною, і чим старшою вона стає, тим більше з’являється можливостей ухилитися від опіки з боку батьків і більше навколо з’являється спокус, у тому числі пов’язаних з пробою наркотичних речовин (про широку поширеність останніх у молодіжному середовищі говорити не доводиться), тому на перше місце у профілактиці всіх форм залежності необхідно поставити виховання з дитинства «надцінного ставлення» до свого здоров’я.

Як же вчинити у разі, коли залежність від наркотиків вже сформувалася?

Єдине правильне рішення – звернутися за допомогою до лікаря. Необхідно особливу увагу приділити вибору фахівця та клініки, де планується проводити лікування. Справа в тому, що значна частина медичних послуг із лікування та реабілітації наркоманів в Україні виконується на напівпрофесійному рівні. Найчастіше, ці види допомоги надають не профільні фахівці, що призводить до низької ефективності лікування та створює загрозу для здоров’я пацієнта. Багато так званих «клінік» не мають навіть державної ліцензії на медичну діяльність і існують лише «на папері». Звертаючись за допомогою в таку організацію, Ви отримуєте низько-кваліфіковану допомогу, яка найчастіше не дає бажаного результату, і ризикуєте життям хворого.

Отже, на що звернути увагу, обираючи клініку для лікування залежності?

1. Наявність ліцензії на провадження медичної діяльності за спеціальністю «психіатрія-наркологія».

2. Існування наркологічної клініки як такої (це має бути саме клініка, а не офіс чи переобладнаний кабінет із погодинною орендою). Не зайвим буде попередньо під’їхати в клініку і на власні очі переконатися, де і в яких умовах планується лікування Вашого пацієнта.

3. Якщо планується стаціонарне лікування залежності, у додатку до ліцензії має бути зазначено, що цей лікувальний заклад має право надавати стаціонарну медичну допомогу, у тому числі спеціалізовану з психіатрії-наркології.

4. Поцікавтеся, хто буде лікарем. Це неодмінно має бути лікар психіатр-нарколог, кваліфікація якого підтверджена відповідним сертифікатом.

У непрофесійному середовищі поширена помилка, що наркотична залежність є психологічною проблемою і впоратися з нею допоможе «досвідчений психолог». Помилка в тому, що наркоманія – це захворювання та лікування її (як і будь-якої іншої хвороби) повинні займатися кваліфіковані лікарі.

Участь психолога може бути корисною, але лише після того, як лікар допоможе впоратися хворому з проявами фізичної залежності (абстиненцією) і буде знята напруженість потягу до звичного ПАР за допомогою фармакологічних препаратів.

Зрозуміло, подальша психотерапевтична робота з пацієнтом та психологічна корекція повинні поєднуватися з прийомом підтримуючої медикаментозної терапії під контролем лікаря.

Така комплексна програма дає найкращий результат – досягнення стабільної ремісії.